По перше: що включається в поняття "бити" ?
Резиновим шлангом, так як виховували мого однокурсника в медичному училищі, коли він пізно прийшов додому, чи ляпас по руках, коли слово "неможна" не допомагає.
По друге: правильне виховання дитини не призведе до ситуації, коли потрібно застосувати фізичні методи.
А по третє, саме головне: коли до Бернарда Шоу підійшла жінка і запитала: - Ви знаєте, я через кілька днів народжу дитину, як ви мені порадите, з якого віку почати її виховувати ? Б. Шоу відповів: - Шановна, ви вже запізнилися на цілих 9 місяців.
Рукоприкладство - це свідчення лише низької культури батьків ось і все.
Я особисто, як лікар-біоенергетик, можу дати і зовсім нестандартне пояснення, яке не кожен зможе зрозуміти. Людина має дуже складну біоенергетичну будову, яка включає фізичні та духовні(енергетичні) складові. Я називаю ці складові - модальностями. Чим нижча модальність, чим більше розвинена фізична складова - тим більше людина і залежна від впливу на таку модальність. Тому часто в людей з низькою культурою присутні в вихованні застосування побиття, будь то руками, будь то іншими предметами. Більш духовно розвинені люди більше сприйнятливі до духовного впливу, коли достатньо лише слова, або переконання для припинення певної небажаної дії. А діти, як відомо - результат взаємодії батьківських генів.
Тому, скажу категорично кожному, якщо єдиною альтернативою виховання для вас залишилось лише биття - то саме головне, що це результат вашої невихованості. Результатом стане - розвиток страху, як основного поведінкового рефлексу в дитини, який буде керувати в подяльшому (в дорослому житті) поведінкою у всіх сферах, а це комплекси та невпевненість, соціальний аутизм.
Якщо ж батьки свідомо виховують в дитині страх, то в подальшому, коли ролі поміняються, коли діти стануть дорослими, а батьки старими - діти обов"язково, але сторицею повернуть все те - що отримали в дитинстві. Такий закон !!!
ЗІ: в США, якщо тільки хоча б раз сусіди поскаржаться в опікунську раду, що ви дали дитині ляпаса по дупі - завтра вас позбавлять батьківських прав.
З любовью до усіх, ваш Др_Олег.

Пам'ятаєте, як персонаж Аркадія Райкіна казав, що його, Сидорова-молодшого, його батько Сидоров-старший драв як «Сидорову козу». Смішно? Смфшно до тих пір, поки перед батьками не встане питання: чи застосувати до свого чаду фізичне покарання за проступок або обмежитися усним «вправленням» мізків.

Моя мати «відчувала серцем», коли її синочку, то бишь мені, вистачить словесного нагону, а коли пора брати в руки «що під руку потрапить».

Нехай мене пробачать педагоги, психологи, всі хто займається питаннями дитячого виховання, але я впевнений, що батьки повинні вирішувати самі, коли і як карати свого нащадка за провини. Головне, щоб міра покарання була порівнянна з проступком дитини.

Звичайно ж ремінь не завжди є ефективним, так само, як втім і бесіда. Я запам'ятав на все життя, як будучи 18-річним балваном я не прийшов ночувати, не попередивши про це домашніх. І коли, заявивши під ранок додому, побачив очі своєї мами, червоні від безсонної ночі і сліз, коли без зайвих слів і нравоученій отримав ляпас, я подумав, що краще б вона мене побила, ніж так вот. Альтернатива ременя завжди є.

Ні в якому разі не можна перетворювати фізичні покарання в систему, це погано, дуже погано, навіть злочинно. Цим батьки повністю розписуються у власній неспроможності у вихованні дітей. У систематичних нравоученій, до речі, теж не буде толку, у дитини виробиться до них «імунітет».

Батьки повинні бути союзниками в питанні вибору покарання. Гра, коли один з батьків добрий, а інший злий, з дітьми не проходить. У цій грі у виграші завжди залишиться дитина. Він знайде в ній лазівку і залишить тата з мамою в дураках. У родині повинен бути, так би мовити, «молодший» і «старший» вихователь. Кому ким бути, батьки повинні вирішити самі. Також вони повинні визначитися, коли і хто виступає на перший план.

Свої помилки повинні розуміти як дитина, так і батьки. Караючи дитину, батьки повинні роз'яснити йому, за що «влетів». Та взяти на себе працю, незважаючи на свої батьківські амбіції, попросити у свого нащадка вибачення, якщо покарали незаслужено.

Все, про що я написав, є лише моєю думкою, що була заснована на досвіді виховання трьох дітей.

Якщо підвести підсумок, то я впевнений, що в питаннях вибору заходів впливу на дитину, методів виховання та іншого батьки повинні все вирішувати самі, це повністю їх обов'язок. Вчитися виховувати дітей потрібно все життя. І якщо наші діти будуть виховувати своїх дітей, використовуючи наш досвід виховання, то це буде найбільшою нагородою нам, їхнім батькам. Значить, у нас, щось вийшло і ми не робили грубих помилок у відносинах з ними, а якщо робили, то змогли вчасно ці помилки виправити.

"в США, якщо тільки хоча б раз сусіди поскаржаться в опікунську раду ..."
Вибачте, а в якій країні Ви живете?

"Результатом стане - розвиток страху, як основного поведінкового рефлексу в дитини"
І правильно!!! Результат відсутності страху, такий як і в Вашому США, в наших українських умовах, вибачте що трохи переходжу на політику, дуже добре можна побачити на прикладі наших органах влади. Якби з них хтось боявся що за невиконання чогось буде результат - покарання, то зараз ми жили б набагато краще європейських країн. На це дивляться кожен день діти і вмовити їх зараз будь-яким вихованням неможливо. Краще б порадили як в яких ситуаціях поступати, наприклад, коли дитина ігнорує зауваження батьків, бо їй однокласники в школі дали пораду це робити. І дійсно, якщо не бити, то що ви зробите, ну наприклад, не дасте гроші в школу, не пустите гуляти. А далі: гроші ви і так даєте тільки на проїзд до школи і на хврчування - не проходить; не пустити дитину на свіже повітря - це прямо чи будь-яким іншим чином погіршити стан здоров'я своєї дитини - що гірше зробити інвалідом чи раз дати ременем по дупі - теж не катить; цукерки чи інші цяцьки купити дитині і так не в змозі, бо зарплата маленька. Який вихід з цієї ситуації???
Треба теж дивитись на національні, континентальні особливості, зокрема на духовність людини на відміну від тієї ж дибільності!!! американців, не всіх звичайно, але це їхня національна особливість - в них немає духовності, її в них замінює задниця, тому їхні закони до нас, словян застосовувати не можна!!! В результаті американизації освіти наші діти стають повними ідіотами, хоча до школи ми завжди в них бачимо маленьких геніїв.
Бити чи не бити - це проблема не тільки виховання батьків, але і в більшості випадків це проблема всього нашого суспільства, коли гарно вихована дитина потрапляє в світ, який різко протилежний умовам її виховання і там вона вбачає найлегший шлях просування до своєї мети. Я повністю тут згідний з другим коментарем - батьки самі повинні вирішувати як їм в яких випадках виховувати своїх дітей.
А до лікаря-біоенергетика в мене особисте прохання - дайте краще поради в яких випадках що робити, щоб не бити, тоді ваші висловлювання можна буде зрозуміти.
Звичайна розетка, як і вогонь, як і всі інші неживі предмети якщо їх попередження не виконують - б'ють! Давайте на них теж до суду подавати ... (доречі в США так і роблять).

мене бють батьки.....і я незнаю що мені робити....заніщо...

А навіщо бити? Інколи і словом можливо наказати гірше, ніж ударом. чого можна досягти биттям, що дитина почне боятись батьків і стане їм брехати?

Не думаю, що виховання такими методами може чимось допомогти. Скоріше ви станете ворогом для дитини. Краще сісти і серйозно поговорити.